Проект PersonaMatrix

Коли я пішов у перший клас, я був похмурою сірою сільською мишкою з головою, набитою правилами, як поводитися, щоб не зганьбити маму-вчительку і тата-сільського еліти. Адже "Що люди скажуть?!" Роби це, а не те. Не стрибай по калюжах. Не катайся по траві, а то порвеш штани. Дорослі на своєму багатому черкаському діалекті наставляли мене, як *має* бути — звісно, згідно з ними.

 

Природно, бити однокласників за школою або ображати дівчат було суворо заборонено. Одного разу на перерві група дівчаток-першокласниць натягнула через майданчик шнурок, позначаючи межу своєї «дівчачої території». Вони вирішували за мене, куди мені пускати, а куди ні. Вони відокремили світ жінок, який був заборонений, в обмін на безпеку, надану світом чоловіків. Я пам’ятаю, як я біг на повній швидкості, обірвав цю дурну мотузку й продовжував свій шлях, залишаючи дівчат враженими моїм нехтуванням їхніми правилами.

 

Відтоді я порушив багато правил. Психологи, швидше за все, скажуть, що це ознаки асоціальної поведінки. Але мої колеги, поки не зможуть наклеїти на когось ярлик, не знають, що робити — чи відправляти до психіатра, чи залишати поки що з терапевтами.

 

Під час моєї військової служби рядовий Костя Струєв, який був на рік молодший за мене, називав мене «Джон», тому що я ставився до солдатів не строго по статуту, а по-людськи. Через 15 років московський інспектор порадив моєму начальнику Вадиму Внуковському не присвоювати мені звання полковника. Його причина? Я був «хитрим і непокірним хохлом», тому що відмовився подати випивку на п’янці, яку влаштував патологічний нарцис і параноїк.

 

У приватному бізнесі мою непокору в поєднанні зі знаннями, отриманими під час навчання на MBA, назвали підприємництвом — і це приносило прибуток, що, зрештою, і є метою комерції. Пізніше я порушив стандартні правила проектів у державному секторі, успішно реалізувавши масштабні, добре фінансовані ІТ-проекти, які інакше було неможливо виконати за традиційними процедурами. І все це — без жодного досудового розслідування проти мене за 15 років роботи. Я успішно завершив понад п’ять проектів національного рівня.

 

Сьогодні, як клінічний психолог із ступенем класичного магістра, я досліджую, як люди проявляють себе в житті, і досліджую колективне несвідоме людства за допомогою психоаналізу Юнга, а також типи особистості за допомогою психоаналізу Фрейда.

 

Я поєднав правила гештальт-терапії, тета-зцілення та психоаналізу — дисципліни, які я не стверджую, що знаю досконало (на відміну від інтелектуальних, нарцисичних психологів ☺). Інакше я б їх не змішував, якби чітко дотримувався букви правил. Подібно до того, як я розірвав цю дурну мотузку, яку простягнули дівчата-першокласниці, я пробив завісу спеціальних психологічних знань. Зараз я пропоную цей інструмент читачам, глядачам і слухачам — інструмент, щоб краще зрозуміти світ людей, зрозуміти їхні мотиви та стимули, пізнати себе, стати більш зрілою особистістю та вирватися з обмежень Матриці архетипи та особистості.

 

Тепер я тут, щоб допомогти вам.